Прем’єра музичної комедії «Сватання на Гончарівці» відбулася на сцені Театру ім. Лесі Українки ще у 2008-му році. Глядацький інтерес до неї не згасає й досі, попри те, що сюжет п’єси Григорія Квітки-Основ’яненка, за мотивами якою вона була поставлена, добре відомий.

Секрет довголіття цієї вистави, звичайно ж, обумовлений літературним талантом Квітки-Основ’яненка, який заслужено вважається засновником художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Він зміг так розказати просту, на перший погляд, історію сватання недолугого й багатого Стецька до красуні Уляни, яка натомість кохає молодого коваля Олексія, з таким тонким гумором і щирою любов’ю, що й через півтора століття, ця п’єса викликає величезний інтерес і захоплення у сучасного глядача. Тому зовсім не дивно, що вистава «Сватання на Гончарівці» зараз входить до репертуару багатьох українських театрів.

Музична вистава, поставлена за цією п’єсою у театрі Кам’янського, по-своєму унікальна. Її постановку здійснила народна артистка України Лідія Кушкова. Ім’я цієї видатної української актриси та режисерки добре відоме у Дніпрі. Лідія Степанівна майже 30 років була провідною актрисою Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка. У 90-х роках була головним режисером та актрисою Дніпропетровського телерадіомовного об’єднання театру-студії «Воля», служила головним режисером Дніпропетровського ТЮГу. У 1998 році Лідія Кушкова повернулася до Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка на посаду режисера-постановника, продовжуючи також виходити на сцену як актриса.

Лідія Степанівна як режисер завжди була прихильницею української класики. У театрі-студії «Воля» у 1998 році вона поставила виставу «Маруся Чурай», яка стала першою в Україні інсценізацією твору Ліни Костенко. Можна зазначити, що згодом Лідія Кушкова ще неодноразово поверталася до творчості Ліни Костенко і, зокрема, поставила моновиставу «Маруся Чурай» за її творами на сцені Кам’янського академічного театру ім. Лесі Українки. Прем’єра цієї вистави відбулася у 2019 році за півтора роки до смерті Лідії Степанівни.