21 червня у Камерній залі Нової сцени театру шанувальники гарної музики та гарного кіно зможуть отримати справжню насолоду від романтичного концерту «Мелодії кохання», в якому прозвучать кращі саундтреки з фільмів про кохання і найщиріші почуття. У  виконанні струнної групи оркестру під керуванням заслуженого артиста України Олександра Володіна, вокалістів Владислава Ісаченко та Анни Макєєвої прозвучить музика із всесвітньо відомих фільмів «Історія кохання», «Шербурзькі парасольки», «Хрещений батько», «Професіонал», «Соняшники», «Іграшка», «Ромео і Джульєтта», «Титанік», «Шоколад», «Аромат жінки», «Високий блондин у чорному черевику» та інших. Про ідею та унікальність цього концерту, розповів його режисер-постановник та автор сценарію заслужений діяч мистецтв України Віктор Попов.

Віктор Васильович, особисто для Вас музика у фільмах має велике значення?

У хорошому фільмі ти не поділяєш гру акторів, операторську роботу, режисерські знахідки та звучання музики. У хорошому фільмі все це зливається у єдине ціле. Але в якийсь момент ти раптом ловиш себе на думці, що якщо заплющити очі та просто слухати музику, то музика – стає чимось самостійним, що вона прекрасна і сама по собі, навіть без картинки на екрані.

Цікаво, що багато видатних фільмів у глядачів асоціюються насамперед із їхніми саундтреками, а не із сюжетом.

Абсолютно вірно. Музика переходить межі візуального зображення, вона живе самостійним життям. Дуже часто люди, слухаючи музику з кіно, не сприймають її як саундтрек. Наприклад, головна музична тема  із фільму «Професіонал», яка, до речі, також звучить у нашому концерті, вона давно вже живе самостійним життям. І вже перші його звуки проникають тобі в душу, викликають якісь зворушливі, теплі та водночас сумні асоціації. Не випадково, що саме під цю музику у Франції проводжали в останній шлях великого Бельмондо. Коли дивишся відеосюжет цього похорону, ти розумієш, ти відчуваєш, що Небеса зараз зустрічають Генія, який закінчив свій земний шлях. Ця музика ніби відчиняє ворота на Небеса. І в цьому також проявляється геніальність композиторів, які пишуть таку музику. Саме про це ми говоримо в нашому концерті й хотілося, щоб і публіка теж поділяла наші емоції та переймалася захопленням  їхньою творчістю.

Хто приходить на ці концерти?

У нас різноманітна публіка. Це люди різного віку. Можна сказати, що з відкриттям Камерної зали у нас у місті з’явився унікальний у творчому плані простір, де подібні концерти сприймаються зовсім по-іншому, ніж у великій залі. Коли в невеликій аудиторії у камерній атмосфері оркестр «на живу» грає цю музику – це особливий стан. Для мене це дуже важливо – стан простору. Важливо, як цей простір реагує разом із глядачами. Вже кілька концертів пройшло і враження від них досить позитивне. Люди сюди приходять просто відпочити. Приходять своїми компаніями, сидять за столиками. Це дуже класно, коли можна провести час із друзями не банально в кафе, а прийти в театр, послухати гарну музику, отримати якісь позитивні емоції. Це дуже здорово! А щодо класичних фільмів, то у нас по ходу концерту проводиться тематична вікторина на знання мелодій з кіно. І як з’ясувалося, наша сучасна публіка добре знайома з цією музикою, впевнено називаючи пропоновані ним мелодії та їх композиторів.

Як взагалі реагують глядачі на музикальні номери та відеоряд, який їх супроводжує?

Я сказав би, що з великою увагою. У них немає відключення, відсторонення від того, що відбувається у залі. Для них це важливе. Це їм «заходить». Адже живе звучання оркестру – воно завжди краще за будь-яку фонограму. Ми ж, сучасні люди, зараз здебільшого слухаємо музику у навушниках. І можливість почути живу музику, відчути ці вібрації, цю енергетику у нас стає чимось особливим та ексклюзивним. І мені приємно, що молода публіка таким чином привчається до живого концертного виконання та вчиться його цінувати. Це, можна визнати, досить важливий результат у культурній освіті людини. І те, що глядачі завжди у фіналі встають та стоячи аплодують артистам – це найважливіший показник правильності обраної нами концепції. Я бачу, що глядачі одержують величезний позитивний заряд після цього концерту.

Ведучий концерту, Олег Волощенко, теж дуже багато знімався в кіно. Чи цей факт якось впливає на загальну атмосферу концерту?

Безперечно. Я вважаю, що Олег знаходить дуже тісний контакт із глядачами. У нього виходить не простий конферанс, а дуже довірча розмова із присутніми. Не ненав’язливий, не повчальний монолог, а добрий і, головне, двосторонній діалог з публікою. І саме тому створюється відчуття, що у цій залі зібралися друзі: актори, музиканти та глядачі. Мені подобається, що є цей діалог, що глядачі не просто прийшли й мовчки слухають музику, а що вони стають активними учасниками цього вечора. І підтримувати цю дружню атмосферу в Олега виходить дуже добре.