18 лютого на Основній сцені театру ім. Лесі Українки знову пануватиме легендарний «Тартюф». У квітні ця вистава відзначить у нашому театрі свій 10-річний ювілей. Але вона так само цікава глядачам, і кожного разу викликає захоплення геніальною драматургією великого комедіографа Мольєра і чудовою грою всього акторського ансамблю.

 

Жан-Батіст Мольєр відомий як автор багатьох блискучих комедій, в яких він уміло поєднував драматургію з піснями, музикою та танцями.  Але саме його п’єса «Тартюф» стала визнаним шедевром світової драматургії, яка залишається актуальною і зараз, а ім’я її героя стало прозивним.

Секрет цього довголіття простий. У своїй безсмертній комедії Мольєр піддав нещадній критиці та гостро висміяв найбільш огидні людські пороки, які переслідують людство упродовж тисячоліть: лицемірство, спрагу наживи, підлість, дурість, егоїзм. Дія вистави відбувається в домі багатого французького буржуа Оргона у середині 17-го століття. Але помістіть героїв у сучасні інтер’єри, замініть їх пишні вбрання на модні джинси та ділові костюми, дайте їм в руки смартфони й… виявиться, що проблеми які хвилювали людей 300-400 років тому, також близькі й сучасному суспільству.

 

– Мене свого часу вчили так: «Сергію, коли нічого ставити – став класику. В ній завжди є щось про сьогоднішній день. Щоб не відбувалося в цей момент у світі, у класиці це обов’язково є»,– говорить режисер-постановник вистави, заслужений діяч мистецтв України Сергій Чулков. – Класика відрізняється тим, що  «несе» вічні теми, які в будь-які епохи залишаються актуальними. І теми любові та лицемірства, про які йдеться у п’єсі «Тартюф»,  будуть зрозумілі та близькі людям завжди й у будь-якій країні. Саме тому класика — завжди сучасна. Інша річ, що кожен режисер знаходить своє бачення того, про що розповідає п’єса.

 

З моменту написання в 1664 році п’єса «Тартюф» була поставлена майже всіма театрами світу і неодноразово екранізувалася. Режисери по-різному інтерпретували мольєрівський текст, додавали образу легендарного Тартюфа нових рис, але комедійна складова сюжету, як правило, залишалася головною у всіх постановках. Багато фахівців, відзначаючи унікальність п’єси Мольєра, підкреслюють, що вона не мала б такого унікального довголіття, якби була драмою чи трагедією. Хоча драма у цій п’єсі, безперечно, є. Та геніальність Мольєра якраз і полягає в умінні так органічно поєднати драму та комедію, щоб це було смішно, цікаво і мало соціальний підтекст.

 

– Мольєр писав комедію, в якій висміював лицемірство людей свого часу, але і зараз лицемірство, також викликає у нас негативні емоції,– підкреслює Сергій Анатолійович Чулков. – І кожному з нас хочеться, щоб фарисейства довкола нас було  менше. Будь-який режисер, який ставить «Тартюфа», намагається у своїй виставі показувати цю проблему по-своєму, але обов’язково на підставі тексту Мольєра. Може це бути драмою, чи трагедією? Напевне, так. Але тоді це нецікаво буде дивитися. Немає нічого сильнішого за сміх. Якщо щось висміяти, це матиме набагато сильніший ефект, ніж серйозна проповідь на тему «Чому цього робити не можна».

 

Тож приходьте до нас у театр вже цієї суботи, 18 лютого о 16:00, і смійтеся від душі над витівками пройдисвіта Тартюфа та насолодіться витонченою грою наших акторів.